Я расскажу вам историю Самую первую что я услышал от Отца А потом рассказал каждому из вас В начале не было ничего Ничего кроме тишины и тьмы безграничной Но дыхание создателя Вострепетало перед ликом пустоты шепча Да будет свет! И стал свет, и было хорошо День первый Чекай мене вдома Нехай не знаряди, не втома Не зможуть зламати Чекай мене вдома Я буду під вечір Закоханий у твої наряди Вулиці міста у крові У тріщинах зарита моя печаль Я так закохався у тебе Мій рідненький дім, моя рідна печаль Я хочу додому Хочу побачити сміх А не вибухи зброї Я хочу додому Хочу кохати надалі Й не бачить нікого Я хочу додому Хочу співати живим А не плакати знову Я хочу в дитинство назад Не можу я бути дорослим Накрий мене зимою на ядерному тлі Я все життя так мріяв стати більшим, аніж тінь Лід на серці, як в стакані попіл від твоїх очей На мені клеймо, але я вирізав мішень Накрий мене зимою на ядерному тлі В епіцентрі на фотони я розкладаю свій дім Лід на серці, як в стакані попіл від твоїх очей На мені клеймо, але я вирізав мішень Та воздух у грудях осів тяжким шаром метана від трупів Ммм, я бачив надію, але у кімнаті нема кому діла До зброї, до щастя, до стану До списаних поетів скляного бару Коли будеш щаслив не кажи про славу Бо творчість це ад, і я з ним помираю Я хочу додому Хочу побачити сміх А не вибухи зброї Я хочу додому Хочу кохати надалі Й не бачить нікого Я хочу додому Хочу співати живим А не плакати знову Я хочу в дитинство назад Не можу я бути дорослим