Алмати-Київ, воєдино думки
Збираю, як меблі з IKEA
Не видко під маскою грим
Як і мрій
Сумнівам треба лакея
Захолдився мозок
Не пишеться музика
Сука, окей бля
Я забутий дикун
Про якого давніш
Написав Кіплінг
Не пістрявлять мої сторінки
Того я не дивлюся в дзеркало
Крапля в морі моїх сірників
У силах підпалення всесвіту
Ось той самий сезон дощів
Він - моя колискова стихія
У підвалі в столиці, як овочі
Де лиш Біблія моя ідилія
Скляна мораль штовхає в кратер перехресть
Фарби розбавлені не сяють мені тальком
Червоний образ тупо вкрадено, як гаманець
У лютий шторм його збираю по деталькам
Is it a love?
No, it isn't
Is it a love?
No, it isn't
Is it a love?
No, it isn't
I won't call
No reason
No reason
No reason
No reason
No reason
No reason
No reason
No reason
No reason
Не один день ходив по колу
Довбойоб казковий
Наче ти бачиш багато
Але ти насправді нічого не бачиш
Я із радістю залишився би вдома
Але що робить, коли немає дома
Чесно кажучи, не з тих, хто вірить в долю
Але часом відчуття, що то така вже наша доля
Я крокую наче уві сні
Але не спав напевно років шість
Я в окулярах не тому що стиль
Але тому, що бачу всіх наскрізь
Які часи, така і колискова
І кожен крок давно під мікроскопом
Втрачай себе або втрачай свідомість
Ті ж самі граблі тупо знову й знову
No reason
No reason
Is it a love?
No, it isn't
Is it a love?
No, it isn't
Is it a love?
No, it isn't
I won't call
No reason
No reason
No reason
No reason
No reason
No reason
No reason
No reason
No reason