Знову вечір і зорі на небі горять
Місто спить. Лиш у вікнах вогні миготять
І в одному із них ти так само не спиш
З філіжанкою кави на канапі сидиш
Ти далеко від мене, між своїх світів
До твого краю весни не знайти мостів
Крикну у ніч, а відповість луна
Ла, ла-ла, ла-ла-ла-ла, ла-ла
Ла, ла-ла, ла-ла
Ла, ла-ла, ла-ла-ла-ла, ла-ла
Ла, ла-ла, ла-ла
Я втікав від самоти. Я не знав, де ти
Я тебе шукав, та не міг знайти
На столі лежать без адрес листи
Замість підпису — сльози, вияв самоти
Лише ім'я твоє, як музика сумна
Крикну у ніч, а відповість луна
Ла, ла-ла, ла-ла-ла-ла, ла-ла
Ла, ла-ла, ла-ла
Ла, ла-ла, ла-ла-ла-ла, ла-ла
Ла, ла-ла, ла-ла
І пізно, напевно, просити пробачення
Сльози і слова уже не мають значення
Не встигли образи переповісти
Розбіглися по різні сторони міста
Знову вечір і зорі на небі горять
Місто спить. Лиш у вікнах вогні миготять
Крикну у ніч, а відповість луна
Ла, ла-ла, ла-ла-ла-ла, ла-ла
Ла, ла-ла, ла-ла
Ла, ла-ла, ла-ла-ла-ла, ла-ла
Ла, ла-ла, ла-ла
Поcмотреть все песни артиста