Ніч — повія дурна. Відблиском дня Диким вереском снів прокотилась луна Втопилася в небі, горіла туманом Свій сором закривши відвертим обманом Ніч іде, ніч іде, ніч іде Ніч — повія дурна. Я один, ти одна Ти тікаєш від себе. Тебе дома нема Ти боїшся відчути, що не зможеш забути Те, чого не здійснилось і тобі не судилось Ніч іде, ніч іде, ніч іде Ніч — повія дурна. Повні душі багна Десь у закутках совісті спасу нема Поміж гострих кутів і пустих почуттів Там ховається сором, з'являється гнів Ніч іде, ніч іде, ніч іде Поміж гострих кутів і пустих почуттів Там ховається сором, з'являється гнів Ніч іде, ніч іде, а ніч іде