Я не хочу писати віршів сумних
Про те, як живеться в ріднім краю
Я не хочу тлумачити кожному з них
За що я люблю Країну мою!
І дивно чути від знайомих людей
Що з цієї країни потрібно тікати
Я — не емігрант, я маю батьківщину
І я не боюся в голос сказати!
Так я люблю Україну!
(Люблю Україну)
(Люблю Україну)
(Я люблю Україну)
(Я люблю Україну)
(Я люблю Україну)
(Я люблю Україну)
(Я люблю, я люблю, я люблю, я люблю, я люблю, я люблю, я люблю, я люблю)
Так я люблю Україну!
♪
Можна змиритись із втратою
Ми завжди цінуємо те, що втрачаєм
Живемо під вічною вартою
Маємо волю, а права не маєм
І хтось мені скаже: "А ти що співаєш?"
"Де твоя зброя? Народ підіймай!" (Народ підіймай! Народ підіймай!)
Я просто перезаряджаю набої
А ти коли хочеш — зі мною співай
Так я люблю Україну!
Я тут народився і тут хочу жити!
Так я люблю Україну!
Сильно люблю і буду любити!
Так я люблю Україну!
Свою родину, свою сім'ю!
Мені є що втрачати, є кого любити
І я сильно ціную те, що люблю!
Так я люблю Україну!
(Люблю Україну)
(Люблю Україну)
(Я люблю Україну)
(Я люблю Україну)
(Я люблю Україну)
(Я люблю Україну)
(Я люблю, я люблю, я люблю, я люблю, я люблю, я люблю, я люблю, я люблю)
Так я люблю Україну!
♪
Так я люблю Україну!
Я тут народився і тут хочу жити!
Так я люблю Україну!
Сильно люблю і буду любити!
Так я люблю Україну!
Свою родину, свою сім'ю!
Мені є що втрачати, є кого любити
І я сильно ціную те, що люблю!
Так я люблю Україну!
Так я люблю Україну!
Так я люблю Україну!
Так я люблю Україну!
Так я люблю Україну!