Цей холодний, сірий, сірий, сірий туман
Забирає спогади забутих речей
Знову заметілі, болі більше нема
Цього суму вулиць, лиш у грудях пече
Цей холодний, сірий, сірий, сірий туман
Забирає спогади забутих речей
Знову заметілі, болі більше нема
Цього суму вулиць, лиш у грудях пече
Куди веде мене мій путь
Я будую плани, то вічно
Кудись не туди іду
Нічкою пізньою, стежками
Буду різними, вгору лізти
Лиш минути біду
Промені сонця, на повторі пісня
Вона носила квіти у волоссі
Юність і порвані кроси
Закриваю очі і топаю
По росі ногами босими
Цей дурман забирає мій сум
Доки туман закрив красу
Під курткою мокрою суть несу
Тіло моє наче пронизує струм
Цей дурман забирає мій сум
Доки туман закрив красу
Під курткою мокрою суть несу
Цей холодний, сірий, сірий, сірий туман
Забирає спогади забутих речей
Знову заметілі, болі більше нема
Цього суму вулиць, лиш у грудях пече
Тут обірвані долі, наче нитки
Порізані душі, наївні рядки
Фортуна не всім роздавала квитки
Бо шлях до мети не буває гладким
Люди нічого не варті, закони бартера
Всі поставлені на карту заради арту
І не буває зради тут заради злагоди
Від кулі заховалися не для розваги ми
Феміда принц із не накрученими вагами
Коли уважно до голови її представим ми
Картки розтавлені та пустота в мені
Душі немає, все у вогні, немов константи гнів
Вже навіть болячи не буде ніколи
Бо двічі вбити неможливо нікого
І неважливо хто ти там і для кого
Коли життя втрачає все, що навколо
Низький уклін, тому маленькому колу
Що не позаздрили ніколи, коли було кайфово
Там без дешевих промов і фальшивих усмішок
Зі мною ті хто так щиро пишались успіхом
Цей холодний, сірий, сірий, сірий туман
Забирає спогади забутих речей
Знову заметілі, болі більше нема
Цього суму вулиць, лиш у грудях пече
Люди придумали гнів
Давай згоримо у вогні
Тут поряд з тобою минають літа
Губляться дні, сука повір
Я бачив немало життів
Що ховають за маскою усмішки біль,
На небі згасають зірки, що так рянно світили
У вихорі довгих століть
Давай віднайдемо, той острів, що десь загубили на карті
Забудем дешевих субєктів, що тягнуть в суботу на паті
Розмазаний в хлам, в понеділок, не круто
Ми стали дорослі ти зранку пішла
Не сказавши нічого, забувши поправити постіль
Хто прав, а хто ні вже немає різніці
Самотність заповнює простір (простір)
Самотність заповнює простір (простір)
Цей холодний, сірий, сірий, сірий туман
Забирає спогади забутих речей
Знову заметілі, болі більше нема
Цього суму вулиць, лиш у грудях пече
Цей холодний, сірий, сірий, сірий туман
Забирає спогади забутих речей
Знову заметілі, болі більше нема
Цього суму вулиць, лиш у грудях пече