Пишу тобі листа
Від тієї, що стала великою
Та вже більше порад не запитує
Знає скільки іти під дощем
Пишу тобі листа
Від тієї, що стала дорослою
Але й досі сміється від лоскоту
І так хочеться, хочеться ще
Я так хотів би вберегти тебе
Від всього світу
Від тих образ, які змогли тебе
Нераз задіти
Пустих розмов та знов і знов
Обіцяне кохання
Я б написав, що те, що перше -
Не завжди останнє
Про те, що біль це не твоє
Тобі пасує сміх
Про те, що серце твоє б'є
Від диму і доріг
А твої стіни не мовчать
І в дзеркалі дівча
Відчує дотик на плечах
Це не спроста
Я
Пишу тобі листа
Від тієї, що стала великою
Та вже більше порад не запитує
Знає скільки іти під дощем
Пишу тобі листа
Від тієї, що стала дорослою
Але й досі сміється від лоскоту
І так хочеться, хочеться ще
Скільки разів тобі здавалось
Що він той єдиний
Ні, він ні в чому не винний
Біль так пече всередині
Де ж то плече, коли зимно
Різні вагони та, на жаль
Та сама колія
А всі наступні лиш його дешева копія
Вже не болить, хоча рана жива
Тільки би мама не була права
Серце любить, па-па голова
Ти знову жила
Та імовірність 100 зі ста
Ти знайшла свої уста
Бо в яких би я не був містах
Я
Пишу тобі листа
Від тієї, що стала великою
Та вже більше порад не запитує
Знає скільки іти під дощем
Пишу тобі листа
Від тієї, що стала дорослою
Але й досі сміється від лоскоту
І так хочеться, хочеться ще
Пишу тобі листа
Так хочеться, хочеться ще
Так хочеться, хочеться ще
Так хочеться, хочеться ще
Пишу тобі листа
Від тієї, що стала дорослою
Але й досі сміється від лоскоту
І так хочеться, хочеться ще