Колись сідав — писав, бо чув хороший біт
Тепер я пишу, бо треба писати хіт
Колись писалось, бо хотілось щось сказати
Тепер пишеться, бо треба гроші заробляти
Колись сідав — писав, бо чув хороший біт
Тепер я пишу, бо треба писати хіт
Колись писалось, бо хотілось щось сказати
Тепер пишеться, бо треба гроші заробляти
Час минає, час міняється
Щось таким самим лишається, інше вже ніколи не вертається
Щось втрачається, щось — навпаки
Та це пусті, порожні і банальні фрази
Саме такі складають більшу частину тої сміттєвої ями
Яка, коли не змінимся, затягне нас з нами
Для когось то мало слухати поради й настанови
І він вмикає телевізор, щоб знову і знову
То дивитись, як і чим живуть інакші люди
Що нам радять робити; що там в новинах чути
Бути чи не бути; різні канали, різний час
Різні актори, ті самі трагедії, ті самі комедії
Добродію, ви не підкажете
Скільки ще триватиме вся ця пародія?
Та годі, я лише хотів переказати свій стан
В нас зараз все зле через стан, не по своїм місцям
Колись сідав — писав, бо чув хороший біт
Тепер я пишу, бо треба писати хіт
Колись писалось, бо хотілось щось сказати
Тепер пишеться, бо треба гроші заробляти
Колись сідав — писав, бо чув хороший біт
Тепер я пишу, бо треба писати хіт
Колись писалось, бо хотілось щось сказати
Тепер пишеться, бо треба гроші заробляти
Не надто напрягаючись над формою і змістом
Вже вкотре викладаю частину думок стисло
Не дуже солодко, не надто кисло
Числа — всі ті самі 3 по 16, і я це навмисно
Або я, або вони — так хтось когось дотисне
Або їм забагато рим, або мені замало кисню
Звісно, я не зупинюсь, я усе допишу
Аби тільки у кінці рядків не слухати тишу
Якісь абстракції, що вже треба руйнувати
Якісь рефлексії, когось вже треба впізнавати
Цікаво, який відсоток тих, хто слухати вміє
Не для перформу, а через наявність своїх смаків
І як багато разів недослухають до кінця і разу
Чи, може, відразу поставлять на початок послухати ще разочок
Слухати щиро слова і потащитись під біточок
Колись сідав — писав, бо чув хороший біт
Тепер я пишу, бо треба писати хіт
Колись писалось, бо хотілось щось сказати
Тепер пишеться, бо треба гроші заробляти
Колись сідав — писав, бо чув хороший біт
Тепер я пишу, бо треба писати хіт
Колись писалось, бо хотілось щось сказати
Тепер пишеться, бо треба гроші заробляти
Льолік знову залишився сам на сам з тобою
Може не хизуватись, не прикидатись героєм
Може не перейматись тим, чи хтось це зрозуміє
Той, кому треба, почує; інший, може, ще не вміє
Або йому це не треба, або ще не час
Може, в нього чужих думок надто великий запас
Ти впевнений, що скинуть всі думки та й засумують
Знайдуть собі подібних, з ними потоваришують
Все одно це, врешті-решт, лише різна вібрація
Всіх пронизує одна енергія та інформація
І можна шукати й не знаходити підтексти всюди
А можна просто дарувати гарний настрій людям
Можна вважати, що я збирався щось мудре сказати
А можна просто головою в такт хитати
Але не варто шукати те, чого немає
Повага тим, хто дослухав і тим, хто перемикає
Колись писалось і тепер пишеться
Колись хотілось і тепер хочеться
Колись треба було і тепер треба
Між іншим, і часи міняються
Тим більше все лишається на своїх місцях