Розкидуй крила Нібито жар птиця Ти палаєш гучно Мене веселить це Ти пташка дика На мої зіниці Ти палаєш влучно Мене спопелить це Руки брудні ніби лобове скло Кров холодна ніби в венах Дніпро Крики фоном бо знову вчинив зло Знову винен у всіх бідах і йду в пекло Пташка розривається не співом Від криків вени набухають бігом Нурофен всередину бо голова кругом Я дивлюся на неї як на божество Побутові війни для пташки як хобі Перетворить в попіл все, переодиться й знову Моя жарптиця має у очах пекучий погляд Я люблю усе оце в отій особі Розкидуй крила Нібито жар птиця Ти палаєш гучно Мене веселить це Ти пташка дика На мої зіниці Ти палаєш влучно Мене спопелить це Розкидуй крила Нібито жар птиця Ти палаєш гучно Мене веселить це Ти пташка дика На мої зіниці Ти палаєш влучно Мене спопелить це В отих криках я почув її найпрекрасніший голос Так ніжно вколить і тихенько приведе у тонус Як сварка то ховайтеся усі кудись у космос Бо від сили тої пташки освітили б мегаполіс Гостро порізати можуть її слова Одягає сорочину пташка дуже ділова Залітає в спальню зранку як сова Давай сваритись обережно поки сплять сусіди Розкидуй крила Нібито жар птиця Ти палаєш гучно Мене веселить це Ти пташка дика На мої зіниці Ти палаєш влучно Мене спопелить це Розкидуй крила Нібито жар птиця Ти палаєш гучно Мене веселить це Ти пташка дика На мої зіниці Ти палаєш влучно Мене спопелить це