Якось рано-вранці
Десь на Погулянці
На траві зеленій була ше роса
Вийшов гонорово
Батяр з Личакова
на натуру рідну вигуляти пса
Фацет кури
Пес літає
Шо зобачи – підливає
Раптом на паґурку
Види хлоп фіґурку
Файна як та ружа панночка іде
Ше й веде на смичку
Сучку невеличку
Зара було видко – шось таки буде
Заки пес обнюхав сучку
Батяр панну брав за ручку
З того ніц доброго не буде
Бо повідают старші люди
Шо страшна батярска любов
Буде нагла лятися кров
Заки говорили
Пси си полюбили
І не раз а може навіть і не два
Панна як то вздріла
Голову згубила
По страченій цноті плакала трава
Батяр був порядний дуже
Купив вельон своїй ружі
Дві обручки купив
Двайці дека влупив
Кавалєрску волю тихо пом'янув
Як ішли до шлюбу
Стріли Франю грубу
Батяр лівим оком хтиво їй мруґнув
Франя си не відвернула
І на батяра мруґнула
З того ніц доброго не буде
Бо повідают старші люди
Шо страшна батярска любов
Буде нагла лятися кров
Панна з-під корсета
Витягла штилєта
Вдарила го в груди а затим себе
Коло церкви впали
Моцно си обняли
Не буде з батяром щастя
Не буде
Їх ховали в їднім гробі
А Личаків був в жалобі
Песики тужили
Довго не прожили
Їхня песька доля була дуже злов
На могилі сіли
Тай закам'яніли
Бо собача вірність більша ніж любов
Аньолок мурмурови
А коло него пси
Нема на Личакови
Страшнішої краси
З того ніц доброго не буде
Бо повідают старші люди
Шо страшна батярска любов
Буде нагла лятися кров