Дощ падає знов Я римую любов Із твоїми губами Тут мають вони Колір вина І нагадують рани Світ хоче, як ти Мати постать імли І наплічник легкий Сірі очі твої І те саме ім'я А над нами нависає Матриця І на лиця відкидає тінь Я не знаю, що там завтра станеться Але нам туди - летіть Я без тебе не існую Цифрові дощі, віртуальні люди І блукають вулицями Матриці Зомбі з парасольками в руках Може, всі ці монстри тільки маряться Але все одно стріляй! Кров падає знов Залишає сліди Має присмак вина Ти повторюєш ні І я тисну Delete І триває війна