Прокинься воїн Чому не все бачить людина? Лиш тіні нам падають в очі І навіть в сувору годину Лишаємось в темряві ночі. Нехай прозріє, встане сплячий! Дістань же зброю, ти вояк! Невже, народе, ти ледачий? Невже, змирився жити так? Коли б лилась із кобзи пісня Розквітнув миттю рідний край, Просохли б ці нечисті води, І згинув слід байстрючих зграй! Вставай, козак, не раз доводив Усім запеклим ворогам В чом сила нашого народу І не підвласно це рокам. Заради честі, в пам"ять роду, Тримай свій прапор й буде так! Красує гордо в непогоду Всім ворогам на зло наш стяг.