в затонському лісі на чорнім гіллі висіли два тіла від вітру хитались блукають навколо сумні голоси ці звуки між стовбурів мертво ховались то стара відьма заздрить, кляне не згине ніяк відьма кохання для неї магніт і маяк стара відьма самотня, розлючена, вічно жива відьма не бачив ніхто та кажуть усі що ходить селом і всіх проклинає самотня і зла давно не в красі розлючена відьма ніяк не сконає закоханих душі до скрині кладе ворожить, кляне і вихід шукає і мало хто знає з місцевих про те що робить все це бо досі кохає стара відьма заздрить, кляне не згине ніяк відьма кохання для неї магніт і маяк стара відьма самотня розлючена вічно жива відьма вбивала, вбиває і буде вбивати. відьма заздрить, кляне не згине ніяк відьма кохання для неї магніт і маяк відьма самотня, розлючена, вічно жива відьма