Обірвалось раптово літо — На узбіччях жовтіє ліс І дорожний пил у повітря Здіймається з-під коліс. Звивається карта вужем На скріншотах геолокацій. У салоні зростає щем — До мене водій доторкається І зчиняє якусь метушню. Я трушуся від страху і вибоїн, А він несе маячню, Грозиться мене виїбати. Та раптом з'їжджає з дороги, Каже, треба спинитись на мить. І тепер я благаю у бога, Нехай він мене простить. Безкінечно тягнуться дні. Нестерпний, найгірший тиждень. У кишені дзвенять сповіщення, Здається, дзвенять по мені. Я постійно благатиму бога, Щоб він не робив нічого. Нічого. Нічого. Нічого.