Приреченим скитатися після падіння Трої,
Боги пообіцяли Енею новий трон.
І як парубок моторний, я слово взяв за зброю,
Бо де два українці — хіп-хоперів там троє.
Я випущу реліз — яскравий наче спалах,
Дизлайки із ютуба на голову поваляться.
Попереду — солдаути у всіх столичних залах
Й сезонні підробітки на літніх фестивалях.
А потім йдуть гастролі в Америку Південну,
Ефір на КЕХР і ще два — на УТ-1.
І місце серед суддів на конкурсах пісенних...
Коли усе набридне, то стану президентом.
На капищі старому постане вічний Рим.
Це не реп, якщо у ньому немає подвійних рим.
Вистоювати чергу чи вистояти планку?
Чому зсутулив плечі, атлант?
Ти не Дональд Ґловер, а це не Атланта,
Тут нікому немає діла до твого таланту.
Не думай заважати музичним журналістам
Й відволікати їх від складання плейлистів:
"Ми віримо у тебе, та просимо не злитись:
Для чого тобі реп, навіщо в нього лізти?".
І хай в чотиривіршах своїх ти самий чесний,
Нікому не цікаві твої хороші тексти,
Продакшеном хуйовим не вдастся їх донести -
Чотири довгих треки аж на десять хвилин.
І рішення еліта приймає одностайно —
Це не реп, якщо там немає даблрайму.
Пау!