Це сталося знову:
Мати ту саму розмову з собою
Ще раз про світ і про втому.
Мати би змогу й підмогу
Стерти майстерно нестерпну
Ту чужу й прокляту змову.
Відкласти всі справи на потім,
Щоби сісти на інший потяг.
Скинути усі проблеми,
Як скидають літній одяг.
Закрутився світ мій,
Всі навколо стали німі.
Неначе в одному ритмі,
Крокують разом, але і самі.
Сьогодні я пірнув в океан минулих днів.
Шукав спогади, але вони були десь на дні.
Сьогодні, немов голодний, я хотів зазирнути вперед –
Час не має дисплея, своїми руками пере.
Перебирає пальцями, не вистачає нам грації
Кружляти під його музику, під його вібрації.
Таксі лишали сліди на фото
Серед тижня і в суботу.
Місто – багаття, я – індіанець,
Наче це наш останній танець.
Сьогодні саме цей день, саме цей час
Подарувати собі шанс,
Змінитись на завжди, стати іншими,
Бо наше майбутнє змінимо тільки ми.
Сьогодні саме цей день, саме цей час
Подарувати собі шанс,
Змінитись на завжди, стати іншими,
Бо наше майбутнє змінимо тільки ми.
Сьогодні саме той день, щоб почати з нуля,
Саме час згадати, що крутиться Земля для
Нас. Самотні, ми такі самотні,
Коли усе близьке далеко, а тут чужих людей сотні.
Я хочу підняти свої руки високо в небо,
Давай пустимо хвилі у вирій, давай ризикнемо.
Від ейфорії хворієм, віримо у мрії –
Неважливо вчорашнє, сьогодні маємо бути у мирі!
Сьогодні. Тільки ми! (Змінимо!)
Сьогодні. Тільки ми! (Змінимо!)
Сьогодні. Тільки ми! (Змінимо!)
Сьогодні. Тільки ми! (Змінимо!)
Тільки ми!
Тільки ми!
Тільки ми!
Тільки ми!
Сьогодні. Тільки ми! (Змінимо!)
Сьогодні. Тільки ми! (Змінимо!)
Сьогодні. Тільки ми! (Змінимо!)
Сьогодні. Тільки ми!
Тільки ми!