Я знову палаю Розчинюсь у попіл Я знову згораю Вдаю, що так добре Мені, крихта жалю В мені і ні в кому Я знову згораю В безодні вже вкотре Либонь так потрібно чути Тишу в криці дужім, сонце В хмарах розглядати та Стрибати крізь калюжі, крізь Печаль, журбу і смуток, і Долати всмішку в людях Марнувати страх довкола Марнувати свою сутність Я жахтію навіть в зливу Й злива у мені бушує І гублюся поміж вітру Легіт в розумі панує Лють черпає вдосталь сили Я вдаю свою потіху Серед усмішок тендітних Я не дам собі зітліти Тільки не в попіл знову Тільки не в попіл знову Тільки не в попіл знову Тільки не в попіл знову Кинувся в плач нарешті Лине тужба довкола Я спломенію кволо Тільки не в попіл знову Час, де лиш я відчуваю Я жахтію навіть в зливу Й злива у мені бушує І гублюся поміж вітру Легіт в розумі панує Лють черпає вдосталь сили Я вдаю свою потіху Серед усмішок тендітних Я не дам собі зітліти Я лиш хотів сказати Як пахкотять мої уста в цілунку Я б залишив безумства тобі Але в кіпоті цілком я втону Тільки не в попіл знову Тільки не в попіл знову Тільки не в попіл знову Тільки не в попіл знову Кинувся в плач нарешті Лине тужба довкола Я спломенію кволо Тільки не в попіл знову Метушня у голові та натовп Змушує стуляти вуха Я сьогодні не засну Бо буду чути денний смуток Метушня у голові та натовп Змушує стуляти вуха Я сьогодні не засну Бо буду чути денний смуток