Чому я досі тут, беззбройний? Чому я досі в цих краях? Я знову опинився вдома Я ніби відкотив усе назад І я ніби скинув шкуру І впав туди де й починав Я ніби напоготові Але скільки триватиме цей обман? Пройде сотня днів як двісті років, що гриміла ця війна Я ніби повернувся в спокій, ніби знову я згорів дотла Просто не біжи за мною, в мене в голові сидить кошмар Я думав мене немає, та пропав не я, цей світ пропав. Залиш мене самого Я зайвий персонаж Це білий стяг, здаюся Як буду жити знову? Так ніби все гаразд Допоки не прокинуся Дывысь по крыши хаты наступае день Я сыжу в одежди мертвых амерыканськых людей Красна нытка от сглаза on my wrist Хрестик, цепочку тяне вныз Фундамент просив, хату хыле в бок, Упаде потолок — Rest In Peace Нам тихо хтось шепче смырысь Хтось отсыла сигналы азбукой морзе За стиной старый дед сыдыть Круте радиопрыймач на канистру похожий В нього на стини высять наручни часы Будто сняти с рукы велекана Секундна стрелка хуяче так громко Шо я йийи чую в любой точки земного шара Особенно ночью, я так жду утра Шоб пустым пиздежом заглушыть цей сигнал Мени по-моему пезда, цей пласмасовый мир победыв А я в ньому такый органичный шо згныв Залиш мене самого Я зайвий персонаж Це білий стяг, здаюся Як буду жити знову? Так ніби все гаразд Допоки не прокинуся Залиш мене самого Я зайвий персонаж Це білий стяг, здаюся Як буду жити знову? Так ніби все гаразд Допоки не прокинуся