Моя подружка забудь Не розказуй снів нікому Вийдем, мабуть, погуляти по Подолу Буду завчасно ввічлива Між нами сльози І їх тривалість певно вічна Та між нами треба порядки Наводити марно Ти вибрала правду І знову порада Моя невчасно Не замовчана Iуда, Іуда, Іуда манить Таких як вона Іду до Іду додому Самотня, одна Розцвіли образи у сині незабудки Знаю, що одразу нікого не забути Я б йому до тебе марно не звикала Й в руки не дала Але серце б'ється, хай - воно незряче Заборони любить За пороки плаче Не кажи "не буду" Накажи й воно пробаче (Вийдем, мабуть) Моя подружка забудь Не розказуй снів нікому Вийдем мабуть погуляти по Подолу Буду завчасно ввічлива Між нами сльози І їх тривалість певно вічна Та між нами треба порядки Наводити марно Ти вибрала правду Ігнориш поради Моя ти зіронька небесная Небесная Вона Зіронька моя Вона Спантеличена Якщо не вибрала правду Ігнориш поради А значить в сумнівах завтра Додому одна Розцвіли образи у сині незабудки Знаю, що одразу нікого не забути Я б його до тебе марно не пускала Й в руки не дала Але серце б'ється, хай - воно незряче Заборони любить За пороки плаче Не кажи не буду Накажи й воно пробаче