Ми підпирали стіни й чужі будівлі Хотіли, щоб почули нас, щоб бути в ділі З таблицями в руках, на папері мова Достукатись до вас, щоб почули знову Де кольоровий дим, буде чути гомін А першими кричали кожен з свого дому Та поки ігнорують нас, сивіють коси Вривається терпець, досить! Де вітер дме і колихає крони Ми прийдемо, щоб лишити блазнів святої корони І розкажемо, що пам'ятаєм минулі діла Багато слів, та тільки трушні вчинки рухають тіла Все, що валяється на дні, залишається на плаву Бо коли в ділі молоді, вони знають, нащо живуть І вже достатньо відстояли притиснуті, голі й босі на виду Ми вже не боїмося, досить! ♪ Маємо планку, щоб не впасти в бруд (бруд) Викину геть, бо ми інакші тут І, поки є сили, чути серця стук (стук) Ваші кайдани не для наших рук Маємо свій шлях (шлях) Злети-падіння! Чути в їх словах Докори сумління! Я не вірю їм (їм) Я окремо! Але ми своє ще візьмемо!