Коли усміхаєшся ти, Я знаю для чого живу!. Коли усміхаєшся ти, Ці ямки на щічках, Ці очі, як літнє небо, Я запахом твоїм хворію... Прости!. Я зорі багряні над нам ревную тебе... І може нам випаде Тут постаріти удвох... Хай стрілки годинника Ріжуть живцем наші рани... Міняються вулиці Й очі прийдешніх епох, Все буде а поки... Коли усміхаєшся ти, Пісні мої тішать, Що в кутиках твоїх Медових вуст... Коли усміхаєшся ти, Я знаю, що речі важливі, Це зовсім не речі... І навіть якщо я піду Залишусь на двох розділити Тужливий жовтневий вечір... І може нам випаде Тут постаріти удвох... Хай стрілки годинника Ріжуть живцем наші роки... Міняються вулиці Й очі прийдешніх епох, Все буде а поки... Небо ранкове самотнє Без своїх зірок... Поранені роки, Автівки залишені, Згублені кимось душі... І може нам випаде Тут постаріти удвох, Хотілося б дуже... Хотілося б дуже... Хотілося б дуже...