Це не сон, це не яв, Це те, чого ніхто не знав. Це те, на що ніхто не має жодних прав. А ти сюди заходь без стуку, Підійди, дай руку! В моєму світі Немає мертвих квітів – Волошки в житі Цвітуть, росою вмиті. В моєму світі Не живуть серця розбиті, Підступні сіті Відсутні в моєму світі. Темнота... Пустота... Блищить яскрава марнота, І ніби в золоті, та, все одно, якась не та! Потік думок і брак ідей, І самота серед людей... Замовкни, ша! Послухай, як бринить душа! Дитячих мрій забутий смак – Ти усміхнись! І все не те, і все не так, Як було колись Змінились ми, змінився час, Та є свій світлий світ в мені, в тобі – у кожному із нас...