Парфуми... Обличчя... Вечірки... Танці...
Шопінги... Допінги... Коханки... Коханці...
Зустрічі, справи – рух броунівський...
Зовнішні прояви, внутрішні утиски...
Та як тільки ти втомилася від штучних емоцій,
Від негативу надмірних порцій,
Коли не витримуєш хаосу й тиску –
Втікаєш куди? До мене, звісно!
Бо я – твій джигун, я – твій ангел...
Я – твій джигун, я – твій ангел...
Я – твій дж... ангел! Я – твій дж... ангел!
Я – твій дж... ангел! Я – твій дж... ангел!
Я виробляю ферменти щастя,
Я тебе тішу, мов кішку лащу.
Моя правда гірка, мої жарти зубасті,
Але ти не маєш нічого кращого...
...Ти, наче в пастці,
Але я не дам тобі впасти –
Ховаю в затишних обіймах, напуваю гарячим чаєм,
Вмикаю музику, телефон відключаю...
Шукають друзі, шукають знайомі,
А ти причаїлася в моєму тихому домі.
Тут все для тебе, це твоя фортеця –
У ній страх розвіється, журба зіллється!
Тут я – твій джигун, я – твій ангел...
Я – твій джигун, я – твій ангел...
Я – твій дж... ангел! Я – твій дж... ангел!
Я – твій дж... ангел! Я – твій дж... ангел!
Я ні про що тебе не питаю –
Ти й так зі мною максимально відкрита!
Я теплом тебе огортаю
І ти засинаєш, сльозами вмита...
Я – твій джигун, я – твій ангел...
Я – твій джигун, я – твій ангел...
Я – твій дж... ангел! Я – твій дж... ангел!
Я – твій дж... ангел! Я – твій дж... ангел!
Я вже не зможу змінитись на інше
І ти не зіграєш інакшої ролі!
Я ніколи тебе не залишу,
Ми не втечемо від власної долі...