Не прошепочу "бувай" І не скажу "до побачення". Дзвенить останній трамвай, Я не попрошу пробачення. Не дивись, Як капають сльози, Як капають сльози, Як плачу я. Ти не злись – все було серйозно Та інший у мене пункт призначення. Бо люди як літаки – Маршрути різні у просторі. Усі ми одинаки В безмежній вічності космосу. Не дивись, Як капають сльози, Як капають сльози, Як плачу я. Ти не злись – все було серйозно Та інший у мене пункт призначення. Не дивись, Як капають сльози, Як капають сльози, Як плачу я. Ти не злись – все було серйозно Та інший у мене пункт призначення. Не дивись, Як капають сльози, Як капають сльози, Як плачу я. Ти не злись – все було серйозно Та інший у мене пункт призначення. Не дивись, Як капають сльози, Як капають сльози, Як плачу я. Ти не злись – все було серйозно Та інший у мене пункт призначення.