Не дзвонить телефон, не зачиняв дверей
Не відкривав новин, казали - все окей
Схоже, калина похилилась трохи вже давно
Хтось хоче взяти нас, та впевнено піде на дно
А діти до школи під Моргенштерна
Мами в вишиванках на концерт Міягі
Батя випив пива, поржав з кварталу
Труба, шановні, як би то не так
Бо наш етнокод - це багато крові
Наш етнокод - не одна війна
То яка різниця? Недавно була
То яка різниця? Схоже, вже нема
Ей, пане Петре, тільки погляньте
Був президент, вже капітан Європа
Зацінив би Рейган, персонаж нівроку
Сам КВН збиває мордор з толку
Ми ж аполітичні, так було модно
Голови з екранів обіцяли спокій
Ми єднались так скоро тридцять років
Це батьківщина, люди, трохи з боку
Ти здурів, малий, не кажи дурниць
Все було добре, черги радих лиць
Лиш не було тих, хто навів би лад
Всі браталися, кожен був як брат
Вже не важливо, то без проблем
Клята меншовартість сама мине
Це Україна, сум не в горлі дусить
Тож нахуй руске, нахуй руских!
Не підібрати слів до картини без назв
Все б завершилось давно, але тільки без нас
Як прокинутись під спів вдома, а не десь там
Куди котиться світ, бо прірва без дна
Це вже не вперше то куди вже гірше
Ми дивовижні, скинь запобіжник
Так вже не смішно, ми йшли не спішно
Давати відсіч всю свою вічність
Поки нас несе ріка в небо, наче у ві сні
Нам би самих світлих сил, нам би тихих мирних днів
Не важливий календар, лиш важливо, хто за ким
Тут сонце світить з поза хмар
Всім незламним козакам
В холодні руки світить сонце, це не шлях пригод
Ми неймовірні, тож нас хочуть вбити вже давно
Занадто крові в нас, як на один народ
Всі організми йдуть за кораблем на дно