Туга петля, мною кинута, заарканить смаки,
На баняки змога вплинути - чудо-метод віків.
Мій змістовий курс епітетів рухав материки,
Пес не обрав за ціль мітити в плем'я чоловіків.
Бути ніким? Це міф! Це нереально, що не ясно?
Кожен у житті уже зміг стать баластом!
Доля збила з ніг, випав сніг - де твій настрій?
Нереалізований Брюс Лі, курям на сміх?
Цар блазнів! Не відміняє посаду керівну,
Не кожен брови гнув, саме серйозні принесли війну.
Час думати минув і твоя відповідь "ай ну!",
Але твій друг - холодний труп, через нав'язану вину.
Слава червоному вину! - бо це колись була вода.
Жили хуйово в давнину, так а тепер - повна пізда!
Нова поставка у міста: сонце сіда - Афганістан!
І перевір, не холоста? Ти ж захисник свого гнізда!
Може б ти трохи думав?
Може б ти трохи думала, мала?
Попит дає пропозицію. Твоя позиція супроти цього -
Невагома, як нова поліція.
І вже у тому віці я, щоб бачити на лицях
Неминучий крах моралі, в штанях, чи спідницях.
Мені в руки не тицяй, мій вибір не синиця.
Тримай дистанцію, мудак, чистої мрії вбивця.
Ми тут не так бачим розвиток, лиши це вівцям,
Що чекають знак, як казати і куди дивиться!
Me and my homies зазвучали чарами у домі,
І наша ціль - бути цінними на кожнім томі!
Мої люди у сірій комі, лютий їх підкормлює,
Кажуть "Все в нормі!", та по морді видно рівень втоми.
Життя в країні дає змогу бути екскрементом,
Експерименти президентів стали трендом.
Місія спецагентів, щоб ти був як в шоу Труман.
Хоч і не пентіум, мен, та може б трохи думав?
Може б ти трохи думав?
Може б ти трохи думала, мала?