Ця історія про художника із полку "Азов" Позивний Мікеланджело; і про японське авто Про життя і надію, мир і війну Про любов, ворогів, отчим дім і сім'ю Про простих волонтерів і шурхіт колес Про загиблого друга на прізвисько Гесс Про загарливої дівки крутий реверанс Отже, я починаю цей трагічний романс Джип Pajero. Го-го! Джип Pajero. Го-го! Джип Pajero. Го-го! Мікеланджело Він пірнув у АТО із самого Майдану Полишивши на сестру недужую маму Що благала його: "Бережи себе, синку SMS-ки пиши, а не грай у косинку" А він сміявся на те: "Не жартуйте так, нене Я ж не мале дитя. До чого ці сцени? А ще їдуть зі мною Гесс і Саїд Волонтери для нас підігнали вже джип Під капотом, здається, три сотні "конів" На даху кулемет, щоб мочить сепарів" Не машина, а пісня. Не згірша за танка Розмальована люта азовська тачанка Джип Pajero. Го-го! Джип Pajero. Го-го! Джип Pajero. Го-го! Мікеланджело Мікеланджело був художник-водій Гесс — кулеметник, Саїд — вспоміжний Маріуполь звільняли, затримали грека З-під Іловайська вивозили поранених правосєков Під Лебединським косили сєпарів хвацько Били їх під Широкино і селом Бердянським Саїда поранили наприкінці зими А тут ще Гесс: закохався в дівчину з тієї сторони Звалася Альона, здавалося, нормальна На відміну від її батьків, що жили у Дзеркальнім Вчилася на лікаря в маріупольськім вузі Знала слово "гімн" і про калину у лузі Але раптом зникає: ні слуху ні духу Звичайно, наш Гесс впадає в розпуку А вранці дзвінок: "Рятуйте мене, хлопці В Донецьку, в полоні сиджу у мєнтовці" От кажуть: "Баби — підступні", — і в тому є рація Цілий місяць готували таємну спецоперацію Командири — отам, вони про неї не знали За цей час авто підшаманили, підрихтували Зняли кулемета, поміняли диски Під самий Великдень рвонули у Піски Летіла степами від ночі до ранку Розписана люта азовська тачанка Джип Pajero. Го-го! Джип Pajero. Го-го! Джип Pajero. Го-го! Мікеланджело План був такий Місцево правосєки знають тут всі стежки, вибалки, просєкі Вночі з розвідниками переходять кордон Хлопці — у Донецьк, ДРГ — на Краснодон В Донецьку оселяються у порожній хаті Що належить побратиму на прізвисько Батя На той час Альонку з мєнтовки умовно звільнили Паспорт забрали, а справу — пришили Буцім вона — небезпечна персона Постила в соцмережах фотки із біцями "Азову" Через кордон її мали вночі перевизти А тут вже і тачанка: не машина, а просто пєсня Джип Pajero. Го-го! Джип Pajero. Го-го! Джип Pajero. Го-го! Мікеланджело Домовились встрітися на вулиці Лабутенка Взяти таксі і їхати до посьолка Шевченка Де на них чекали три старих ровери Бутерброди, чай і плани від тьоті Вєри Яка була мамою вищезгаданого Баті Найкращого сапера в азовському добробаті Тьотя Вєра і мала їх довезти до кордону Де було вікно у сєпарській обороні Але тільки зайшли до неї у ворота Відразу зачулося: "На землю, сволота!" Суча Альонка здала всіх враз Тут тобі і мєнти, і місцевий спецназ Хлопці в юрбу миттю жбурять гранату Кулі свистять, чкурять бабину хату Копам кає в цеглянім гаражі Вибрались з боку старої межі Відбили синій Opel і нумо до краю Чуєш, Художник, я кров'ю стікаю Кордон перейшли у встановленім місті А вночі він помер у чужому обійсті Так дівчина-курва козака згубила Загинув наш Гесс, на Личаку — могила Літає без нього від ночі й до ранку По степу таврійським азовська тачанка Джип Pajero. Го-го! Джип Pajero. Го-го! Джип Pajero. Го-го! Мікеланджело Джип Pajero. Го-го! Джип Pajero. Го-го! Джип Pajero. Го-го! Мікеланджело