Я не вірю навіть собі
Вже давно так жити почав
Львів холодний наче Сибір
Топчусь з рюкзаком на плечах
Я не вірю навіть собі
Вже давно так жити почав
Львів холодний наче Сибір
Топчусь з рюкзаком на плечах
Симоненко мені казав, шо усмішка моя єдина
Я стою на ринзі сам, та це важливий поєдинок
Заберіть свою дитину, тут ненормативна лексика
В когось дорога під носом, моя дорога — в Мексику
Наше життя як п'ять секунд, але як я не постараюсь
Не вийде сказати все мені "Степан — не Busta Rhymes"
Душевна бесіда на кухні, друже — це не Skype
Похорон — не весілля, українець — не москаль
В моїй реальності по ходу пройобаний пазл
Я ковтаю Twix, але так і не роблю паузу
До двадцяти двох викупив, шо нічого не поняв
Депресивніше, ніж Кафка на чорному фоні
Це мені не заважає сміятися щиро
Знов прокидаюся в маршрутці — "посуньтесь мужчина"
Альберт Камю за пазухою — це моя броня
Я себе прийняв таким як є, шо ти там прийняв?
Собак без імені погляд добріший від людини
Мимо них додому, треба знов поставити будильник
Ні, це не доля б'є по тобі, брате, просто ти
Падаєш в непотрібний момент, це не простатит
Горацій казав ловити момент, я почув
Розказую друзям, та вони вже ловлять Пікачу
Я сижу на галяках, малюю на папері долар
Мама зжимає ампулу від Галоперідолу
Да, це моє йобане життя, але я радий, чесно
Мою любов до хіп-хапу не передати жестом
Люблю коли в березні вертається тепло
Люблю коли сонні трамваї виїжджають з депо
Люблю цих людей напроти мене чи ненавиджу
Назви мене як забажаєш, можеш навіть наволлоччю
Такого немало я чув, відповісти ніколи
Бо Кашляючий покидьок вертається з канікулів
Я не вірю навіть собі
Вже давно так жити почав
Львів холодний наче Сибір
Топчусь з рюкзаком на плечах
Я не вірю навіть собі
Вже давно так жити почав
Львів холодний наче Сибір
Топчусь з рюкзаком на плечах