сухість шкіри мого серця дощ не змиє дощ з твоїх очей м'язи рота не сформують сміх гріх суцільний гріх, суцільний гріх провалююсь під землю від сказаного немов мішок на голові шия й руки зв'язані в найтемнішому місці на землі із рота знову ллється бруд не змити спиртом бруд отрую печінку болю м'язи серця йому пропалю птаха з середини на волю і свинцем виски заллю печаль нема печалі лиш відчай за минулий час тікай ми самі це знали це занадто важкий тягар для нас тікай!