Невірна ніч, непевна — тупу-тупу — Безнебна ніч — татари де?! — прийшла Шикує смерть — не спіте! — труп по трупу Ридають коні, кублиться імла Хропуть шаблі, і ядра захропли Хропе і втома, цямкає губами І хмара ріжеться кривавими рогами В безнебнім небі чорними шляхами І тиша спить, і віти, і вітри Мазниці густо сплять, і кругле сплять колеса І кулям сняться голови й серця: Невірна ніч! Ганьба довготелеса Схиляється до нашого лиця Ганьбо! Ганебино! Ганьбище, ти над нами! Твій віщий зір на нашому чолі Що нашими козацькими кістками Проторохтиш в землі і по землі Могил нема. Могили повтікали Дніпро утік — осталась лиш вода І вовчі небеса — над вовчими віками Снують свою ходу — печальна та хода