Я не підвласний так давно своїм думкам Мені так тяжко засинати аж під ранок Почати б знову бути тут та зараз Але мої дванадцять я це стан загнав по закутках І гріються трикляті кожне ближче до своїх по духу МЕЛАНХОЛІЯ, СУМ та ГОРЕ, всі в жовтому Потисли вже друг-другу руки Та в пошуках душевної підтримки Домовились дивитись в різних напрямках Не витримавши перша, як завжди, маленька дівчинка АГРЕСІЯ - послала нахуй всіх А потім, просячи пробачення за те,що дружить з нею НЕСПОКІЙ заметався, наче лампочки модему ПОЧУТТЯ ГУМОРУ так собі місця й не знайшло Сиділо між кутками й інколи казало: "Та ви шо... мені й тут дуже харашо" Тягнуло свою либу справно Хоча й дзвонило на мобільний СУМУ регулярно ЛІНИВИЙ СЛИЗЕНЬ відкриває раз на тиждень очі ЗНЕВАГА - його жінка п'є каву з ЗАЗДРІСТТЮ в часи після робочі Нанькують малюка ці дві шляхетні пані Зрослися серцем ще з народження дві дівчинки САМОТНІСТЬ та РОЗЧАРУВАННЯ Все це цікавило лиш пацюкату ХТИВІСТЬ Що вона навіть неморгаючи ковтала Усе сміття яке ця дюжина дебілів Нерозбираючись одну у одного кидала