Може, ми й не друзі. На твоє Прощай... нахилився в тузі, облітає гай — синій, синій, синій... Тінь... день... сум... Це листи осінні на твою красу. Де летить широко в небо димний жах, там біжать дороги, вулиці біжать... Вулиці широкіі, на стіні плакат, а на тім плакаті чорная рука. Ну, а під рукою літери, як кров, не дають покою, кличуть знов і знов... Одірву я руки, губи одірву,— тільки серце стуком падає в траву... Може, ми й не друзі?. На твоє Прощай... нахилився в тузі, облітає гай — синій, синій, синій... Тінь... день... сум... Це листи осінні на твою красу.