Все сказано І зроблено, тоді Що дотепер тримає? Зробити крок Занадто ми слабкі Даремно час минає Розумієш Коли немає більше слів Не треба мучити один одного Пройдено I ми німі Бо що нам тоді казати Коли навіть океани Мають завжди кінець? І ми німі Ми тонемо так, безмовно Хто першим покине човен Кому ввірветься терпець? Прокинешся В кімнаті мертвий штиль А у дзеркалі байдужість Залишаться Розмови всі нічні В минулому незрушнім Розумієш Коли немає більше слів Не треба винного шукати нам тепер Відтепер I ми німі Бо що нам тоді казати Коли навіть океани Мають завжди кінець? І ми німі Ми тонемо так, безмовно Хто першим покине човен Кому ввірветься терпець? I ми німі Бо що нам тоді казати Коли навіть океани Мають завжди кінець?