Вірить в силу слів, Сміється уві сні, Махає нам рукою Торквемада. Сушить сірники, Все про тебе знає, Чіпає гострі вуха Торквемада. Візьме за плече і дасть пораду нескінченний Торквемада. Нескінченне джерело любові до усього, І залізним дівам нас чекати вже незмога. Первородне зло міста по скроні замело, Але він уже іде щоб дарувати нам тепло. Торквемада. Серед сірих стін веде осяяння паради Торквемада.