Тік-так годинник на стіні
Тіні з мого минулого тривожать постійно
Беззмістовно пролетіли вихідні дні
і ці відносини тупі, такі ненадійні
Сиджу один на один з мобільним, втикаю
І падлюка мовчить, і я напевне знаю
Там на іншому кінці ніхто мене не чекає
Мене ніхто не почує, ніхто мене не згадає
Напиши напиши у своєму листі
Про свої думки, про свої бажання
Напиши, передай ці два банальні рядки
В мене все окей, в мене все нормально
Напиши мені коли я зовсім один
В полоні годин, в чотирьох стінах
Напиши якщо тримаєш моє фото в руках
Бо твоє у мене лежить на колінах
Знову день, один два три,
чотири п"ять і пролетів цілий тиждень
Знов беззмістовно проведу вихідні дні
а так хотілося поїхати в карпати на лижі
Де ну де ну де ну де ж ви є
мої проблеми, я за вами скучаю
проблем немає і не буде, бо немає тебе
лягаю спати один і кожну ніч чекаю
приспів.
немов сюжет старого фільму в чорнобілих барвах
і то напевне карма за гріхи бути покараним
коли впадаєш в кому як її немає поряд
кохання як наркотик, але доза понад норми
я обгортав тебе віршами, ніжними римами
ми немов спільники шукали на долонях лінії
розбите серце на уламки, віддати душу
трималися за руки ніжно і так зворушливо
я адихаюсь від любові, знову наливаю
знову згадую тебе, дивлюсь на фото і зітхаю
коли зникають спалахи зірок в нічному небі
то без зупинок з небосхилу, моє життя лише для тебе.