Сказала ти, промовила лиш чутно – І капнула сльоза на слово "Прощавай" Душа його здригнулась каламутно Він знав, що прийде час залишити твій рай Цілунок спогадів нагадує про ночі Забудеш ночі – пригадаєш дні Коли в його побачиш свої очі, знай – Він прийде, він все віддасть тобі! Ти знов одна, в кімнаті сни літають І магія думок торкається щоки Тут спогади живуть, вони тебе кохають Вони минуть, та перш пройдуть роки Цілунок спогадів нагадує про ночі Забудеш ночі – пригадаєш дні Коли в його побачиш свої очі, знай – Він прийде, він все віддасть тобі!