Світло в кінці коридору тьмяно горить і не гріє Людям нікуди йти, вони сплять серед руїн та застав Хтось колись дарував людям мрію І цим самим виконав план Дітей вкрий ковдрою асфальту, на ніч сирени серед завалів Всюди попіл і пил - за кожним твоїм рухом стежать Ніхто і ніколи не буде покараний Тільки жителі кожної вежі Надії знайти захист й тепло І задовольнити всі свої потреби Накриють папером й залізобетоном Бажання дотягнутись до неба