З дерев опадає убрання І вітер у сурму гука Покірна краса умирання чому ти мені так близька І осінь, і дим над рікою... О земле, подібна пісням Чому я всім серцем з тобою Немов умираю я сам! Неначе зорі погасання Коли у сльозах небеса Покірна краса умирання Осіння прощальна краса