Кожен крок, кожен подих, стук серця Відокремлює мене від світу Кожна сходинка в прірву думок Поглинає мене без остачі Чи залишусь у цьому я світі? Наче кольорів більше не бачу Чи поглине мене темний морок Поневолить у тіні до скону? Я вдивляюся в думки мінливі В темні праліси, що сонце ховають У гілки потойбічних примарень В горизонти, що вогнем палають Теплий дощ йде під руку з туманом Зніме подихом з мене оману Смуток чорний за гори сховався Шлях відкривши до зустрічі з Сонцем