Руки, ти попросиш — я відпущу А підеш – я все прощу Це найдовша з величних розлук Найгірша на смак Найсолодша на звук Бо назавжди прощавай Звуки твого голосу чути А тебе забуваю З часом я не зможу згадати Для чого ми жили Знаєш, наодинці з собою страшно Це і буде твій досвід Вечір тихий зазирав у вікно І зорі впали на дно Від такої краси Буває радість, буває печаль Я плакала, а ти мовчав Звуки твого голосу чути А тебе забуваю З часом я не зможу згадати Для чого ми жили Знаєш, наодинці з собою страшно Це і буде твій досвід.