Десь там шумів очерет по ночі. Там став хвилями снів Тихо вербі шепоче: Ти моя, ти моя, ти моя. Тільки ти, до останнього подиху. Десь там впала зоря, Почувши як став той хлюпоче. Там місяць по небу блукав І тихо співав своїй ночі: Ти моя, ти моя, ти моя. Тільки ти, до останнього подиху. І лише, і лише, і лише Квітка в полі та – Завжди одна, завжди одна, Є в неї тільки зорі. Квітко моя, відчуй вітру крик... Квітко моя... Ти моя, ти моя, ти моя. Тільки ти, до останнього подиху.