Де ти моя ріка скам"янілая Чиї вмиваєш рани... Горе твоїм синам, моя милая, Що тебе скували... Стану вільним як вітер - твою розвію тугу... Догори злечу, торкнувшись неба - впаду на твої груди... Випливу очищеним, випливу очищеним, Випливу очищеним - ти ніким не знищена... Дівоча твоя краса згублена ярмом Додолу волю хилить... Тобою напитись би сповна, торкаючись чолом, Шепочучи: Либідь... моя Либідь Стану вільним як вітер - твою розвію тугу... Догори злечу, торкнувшись неба - впаду на твої груди... Випливу очищеним, випливу очищеним, Випливу очищеним - ти ніким не знищена... Зорі неба... зорі ночі... освітіть у снах згублену в віках... Зорі неба... зорі ночі... освітіть у снах згублену в віках...