Панечко, голубочко Февросіє-любочко Чом сидиш зажурена Голова понурена Ох, покинь, синочку Дай спокій, русиночку І без тебе нудь мені І без тебе труд мені В три дуги згинаюся З всяким лихом знаюся Се ж біда, голубочко Февросіє-любочко Таж ти дама знатная Пані многовладная Ой, була, синочку Славилась, русиночку Дамою всевладною Чемною, укладною Ситою, обильною До людей прихильною Нині ж із турботами Я живу банкнотами Синіми та сивими Через півфальшивими Як же так, голубочко Февросіє-любочко Де ж твої вихованці Дукачі, карбованці Всі пішли, синочку Всі пішли, русиночку На гармати новії На довги банковії Німцям за муніцію Дома на поліція Як у місі драному Все пішло по-п'яному Вся я обідралася Спилась, розікралася Сором же, голубочко Февросіє-любочко Як сусіди зловлять раз Обсміють, обмовлять нас Знаєш, синочку Взнали, русиночку Наче біс їх всіх жене Підняли на сміх мене І плюють, і лаються Ще й побить збираються Де вони Демони Де мої Ти сама, голубочко, Февросіє-любочко Вшанувавши день святий В зуби їх телень та бий Я й не сплю, мій синочку Не мовчу, русиночку Серджуся, що й дзусь собі Плюнуть - обітрусь собі Копнуть - я не лаюся До землі хиляюся Віддаю юстицію Під дозір в поліцію Щоб хилилась, гнулася Щоб не ворухнулася Волі не бажала вже