Вітер холодний обличчя торкає У горах високих, де гори до хмар Чого він чекає? Що він шукає? Здіймається вище, та рине у схил То гілля шевелить, між листям летить То тихо влягається серед трави Немає спокою йому назавжди Щось хоче сказати, чи почуємо ми? Де вітер холодний обличчя торкає У горах високих, де гори до хмар Чого він чекає? Що він шукає? Здіймається вище, та знову рине у схил Чи чуєш ти шепіт із сивих давен? У шепоті правда, та істина поруч Лиш небо та вітер тепер пам'ятають Годину лихую Чи приймаєш слова, які вітер говорить? Чи пришвидшилось серця биття? Чи бачиш ти реалії свої? Чи ти лиш існуєш щодня і свідомість твоя у болоті? Чи на віки вже втратив знання і лиш можеш жити в скорботі?