Машина їде по шосе серед пустелі, Ні дерев, ані кущів, ані людей І у багажнику везе десятки сотень тисяч Солодощів для простих дітей Водій заморений і поруч з ним напарник Що задумливо завтичив у вікно Десь там за морем сонце лагідно Прощається і на ніч опускається на дно Посеред темряви засяяли два вогники І тишу зачепив старий двигун І, мов метелики на світло, почали Збігатись діти і здіймати пил і шум І обступили всі багажник і водій відкрив його Як скриню золота й скарбів Він вже ніколи не забуде цих очей і цих Усмішок на обличчях дітлахів